ДонерумВ аптеках Украины

• Международное название: Donepezile
• Фарм. группа: Средства для применения при деменции
• ATС-код: N06DA02
• Условие продажи: по рецепту

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДОНЕРУМ

(DONERUM)

 

Склад:

 

діюча речовина: donepezil (донепезил);

1 таблетка містить донепезилу гідро хлориду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна (РН 112), гідроксипропіл целюлоза, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний;

оболонка: опадрай 02В 52480 жовтий.

Лікарська форма.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при деменції. Код АТС N06D A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне   лікування деменції при хворобі Альцгеймера легкого та середнього ступеня тяжкості.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта препарату. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим (у тому числі пацієнтам літнього віку) призначають у початковій дозі 5 мг 1 раз на добу. Приймають внутрішньо ввечері, безпосередньо перед сном. Прийом в початковій дозі продовжують не менше одного місяця, для того щоб досягнути рівноважних концентрацій препарату та визначити ранній клінічний ефект терапії за оцінкою когнітивно-мне стичних функцій. При відсутності терапевтичного ефекту препарат слід відмінити. Після клінічної оцінки лікування протягом місяця в дозі 5 мг на день, дозу препарату можна збільшити до 10 мг на день (також приймають 1 раз на день). Максимальна рекомендована добова доза становить 10 мг.

Загальна тривалість лікування визначається індивідуально.

Ознак наростання симптомів захворювання після різкого припинення лікування не відмічалось.

Порушення функції нирок і печінки

Для пацієнтів із порушеною функцією нирок можуть застосовуватися звичайні дози, оскільки цей стан не впливає на кліренс препарату.

Оскільки слабко і помірно тяжке порушення функції печінки може посилити вплив препарату, підвищувати його дози слід з урахуванням індивідуальної переносимості. Щодо пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки будь-які дані відсутні.

Побічні реакції.

З боку травної системи:   діарея, нудота, блювання, анорексія; рідко – диспепсія, виразка шлунка   та дванадцяти палої кишки і кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, дисфункція печінки, в тому числі й гепатит (у разі, коли неможливо встановити причину порушень функції печінки, необхідно розглядати питання відміни препарату).

З боку центральної та периферичної   нервової   системи: стомлюваність, безсоння, м’язові   судоми, біль різної локалізації, головний біль, запаморочення, психічні розлади (галюцинації, тривожний стан, агресивна поведінка, епілептичні напади) – минали при зменшенні дози або відміні Донеруму.

З боку серцево-судинної системи: рідко – втрата свідомості, брадикардія, синоатріальна і атріовентрикулярна блокада.

Інші: висипи на шкірі, свербіж, нетримання сечі; рідко – незначне підвищення концентрації м’язової креатинінфосфокінази у сироватці.

Передозування.

Симптоми. Холінергічний криз: нудота, блювання, слиновиділення, потовиділення, брадикардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, колапс та судоми.

Лікування. Загальні підтримуючі заходи; як антидот можна застосовувати третинні антихолінергічні препарати, такі як атропіну сульфат, титрований внутрішньо венно. Початкова доза 1 - 2 мг з наступним підвищенням дози залежно від клінічної реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не слід застосовувати у період вагітності, оскільки немає відповідних клінічних даних.

У період годування груддю необхідно припинити застосування препарату.

Діти.

Не призначають дітям.

Особливості застосування.

Лікування повинен розпочинати та контролю вати лікар, який має досвід діагностики та лікування деменції Альцгеймера. Діагноз необхідно ставити у відповідності з прийнятими рекомендаціями (наприклад, DSM IV, МКБ 10). Лікування препаратом можна розпочинати тільки при наявності опікуна, який буде регулярно контролю вати прийом препарату пацієнтом. Підтримуючу терапію необхідно продовжувати то тих пір, доки відмічається   терапевтичний   ефект препарату, в зв’язку з   чим клінічну користь препарату необхідно регулярно оцінювати. Питання про відміну препарату необхідно розглядати тоді, коли терапевтичний ефект відсутній. Індивідуальну реакцію на Донерум передбачити неможливо. Застосування   препарату у пацієнтів з тяжкою деменцією Альцгеймера, при інших типах деменції або інших типах порушень пам’яті (наприклад, віковий   когнітивний спад) не досліджувалось. Донерум є інгібітором холін естерази, може   посилювати міорелаксацію сукцинілхолі нового типу під час проведення   анестезії. Інгібітори холін естерази можуть здійснювати   ваготонічний вплив на частоту серцевих скорочень (зокрема, спричиняти брадикардію). Потенціальна   можливість такого впливу може мати важливе значення для хворих із синдромом слабкості синусного вузла або іншими порушеннями надшлуночкової   провідності, а саме   синоатріальна або атріовентрикулярна блокада. Пацієнти з підвищеним   ризиком розвитку виразки, наприклад, хворі з виразковою хворобою   в анамнезі або ті, які одночасно приймають не стероїдні протизапальні засоби, під час лікування препаратом повинні перебувати під контролем лікаря. Порушення функції печінки легкого і середнього ступенів тяжкості, а також порушення функції нирок суттєво не впливають на кліренс донепезилу; відповідно корекція дози в таких випадках не потрібна. Немає даних щодо застосування Донеруму в пацієнтів із порушеннями функції печінки та/або нирок тяжкого ступеня, тому необхідно застосовувати препарат в даній групі хворих тільки під контролем лікаря. Вважають, що холіноміметики іноді здатні спричиняти генералізовані судоми. Однак судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера. Враховуючи холіноміметичну дію інгібіторів холін естерази, їх необхідно з   обережністю призначати хворим з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями легень в анамнезі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи зі складними   механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарат не впливає на метаболізм теофіліну, варфарину,   циметидину, дигоксину. Дослідження по взаємодії лікарських препаратів in vitro показали, що кетоконазол і хінідин, інгібітори CYP3A4 и 2D6 відповідно пригнічують метаболізм донепезилу. Отже, ці та інші інгібітори CYP3A4, такі як ітраконазол і еритроміцин та інгібітори CYP2D6, такі як флуоксетин, можуть пригнічувати метаболізм Донеруму. В дослідженнях за участю здорових добровольців кетоконазол підвищував середню концентрацію препарату приблизно   на 30 %. Індуктори ферментів, такі як рифампіцин, фенітоін, карбамазепін і алкоголь, можуть знижувати рівень донепезилу. Оскільки сила пригнічу вального   або стимулюючого ефекту невідома, такі комбінації препаратів потрібно застосовувати з обережністю. Донерум має потенціал взаємодії з препаратами, що мають антихолінергічну активність. Існує також потенціал синергічної активності при одночасному лікуванні такими препаратами, як сукцинілхолін, інші нейром'язові блокатори, холінергічні агоністи або бета-блокатори, які здійснюють вплив на серцеву провідність.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Донепезилу гідро хлорид є специфічним і зворотним інгібітором   ацетилхолін естерази – домінуючої холін естерази в головному мозку. Донепезила гідро хлорид in vitro є більш ніж у 1000 раз сильнішим інгібітором цього ферменту, ніж   бутирилхолін естераза (фермент, який не вивільняється з центральної нервової системи). Після одноразового прийому препарату в дозах 5 мг або 10 мг ступінь пригнічення активності ацетилхолін естерази, виміряна в мембранах еритроцитів після прийому препарату, становила відповідно 63,6 % та 77,3 %. Інгібіція   ацетилхолін естерази в еритроцитах під дією   донепезилу гідро хлориду корелює зі змінами   шкали ADAS-cog (шкала оцінки когнітивних функцій при хворобі Альцгеймера).
Можливий вплив препарату на невропатологічні зміни не вивчався.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Максимальні рівні в плазмі досягаються приблизно через 3 - 4 год після перорального прийому. Концентрація в плазмі та площа під кривою збільшується   пропорційно дозі. На півперіод термінального розподілу становить близько 70 год, і, відповідно, прийом декількох доз 1 раз на день призводить до поступового наближення до рівноважного стану, який досягається в межах 3 тижнів   після початку терапії. Після досягнення рівноважного стану концентрація донепезилу гідро хлориду в плазмі і пов’язані з цим фармакодинамічні ефекти суттєво не змінюються протягом дня. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату.

Розподіл. Донепезилу гідро хлорид на 95 % зв’язується з білками плазми крові. Ступінь зв’язування з білками плазми активного метаболіту 6-О-десметилдонепезилу невідома. Розподіл препарату по тканинах організму кінцево не вивчений. Припускається, що донепезилу гідро хлорид і/або його метаболіти можуть персисту вати   в організмі більше 10 днів.

Метаболізм і екскреція. Донепезилу гідро хлорид екскретується   з сечею як в незміненому вигляді, так і у вигляді численних   метаболітів, що утворюються внаслідок біо трансформації за участю системи цитохрому Р450. Після разового введення препарату в дозі 5 мг кількість незміненого донепезилу в плазмі крові становить 30 %, 6-О-десметилдонепезилу – 11 % (єдиний метаболіт, що демонструє активність, схожу з такою у донепезилу), донепезил-цис-N-оксиду – 9 %, 5-О-десметилдонепезилу – 7 % і глюкуронового кон’югату 5-О-десметилдонепезилу – 3 %. Приблизно 57 % загальної прийнятої дози виводиться   із сечею (17 % – у незміненому вигляді) і 14,5 % – з   фекаліями. Це дозволяє припустити, що головними шляхами елімінації препарату є біо трансформація та екскреція з сечею. Даних про внутрішньо печінкову рециркуляцію донепезилу і/або продуктів його метаболізму немає. Стать, раса та   куріння суттєво не   впливають на концентрацію препарату в плазмі. Середні рівні препарату в плазмі хворих відповідають таким у здорових людей.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 5 мг: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «RC25» на одному боці;

таблетки по 10 мг: жовті, двоопуклі таблетки у формі капсули, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «RC» і «26» по обидві сторони від розподільчої риски на одному боці таблетки і розподільчою рискою – на іншому.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ранбаксі Лабораторіз Лімітед.

Місцезнаходження.

Paonta Sahib, District Sirmour – 173025, Himachal Pradesh, India.