- Фарм. группа: Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.
Загальна характеристика
міжнародна назва: 6-меркаптопурин;
Основні фізико-хімічні властивості
блідо-жовті двоопуклі таблетки з лінією розлому на одному боці таблетки, з написом „GX” над лінією розлому та „EX2” під лінією. Інший бік таблетки чистий;
Склад
1 таблетка містить 6-меркаптопурину 50 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль окислений, кислота стеаринова, магнію стеарат.
Форма випуску
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.
Код АТС L01B B02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. 6-меркаптопурин – це сульфгідрильний аналог аденіну, одного з основних нуклеозидів, необхідних для синтезу нуклеїнових кислот, та гіпоксантину. Діє як антагоніст пурину. Підключаючись до процесу перетворення пуринів, 6-меркаптопурин порушує синтез нуклеотидів, що призводить до гальмування синтезу ДНК у проліферуючих клітинах під час S-фази клітинного циклу.
Фармакокінетика. Біодоступність при пероральному прийомі 6-меркаптопурину дуже відрізняється у різних індивідуумів. Після прийому препарату в дозі 75 мг/м2 поверхні тіла середня біодоступність препарату становить 16% від прийнятої дози (при коливаннях у межах від 5% до 37%). Пік концентрації в плазмі крові досягається через 2,2 години (30 хвилин – 4 години). Період напіввиведення 6-меркаптопурину – приблизно 90 хвилин.
Препарат швидко метаболізується та виділяється головним чином нирками, період напіввиведення в його метаболітів довший, ніж у вихідного компонента.
Показання для застосування
Лікування гострих лейкозів: для індукції ремісії і здебільшого для проведення підтримуючої терапії при гострих лімфобластних лейкозах та гострих мієлогенних лейкозах.
Лікування гранулоцитарного лейкозу.
Спосіб застосування та дози
Для дорослих та дітей звичайна доза становить 2,5 мг/кг маси тіла на добу або 50–75 мг/м2 площі поверхні тіла на добу, але доза та тривалість лікування залежать від виду та дози інших цитостатичних препаратів, які застосовуються разом із Пури-Нетолом.
Доза Пури-Нетолу повинна підбиратися залежно від індивідуальних особливостей пацієнта. Пури-Нетол застосовується у різноманітних схемах лікування гострого лейкозу.
Пацієнти літнього віку
Спеціальні дослідження застосування Пури-Нетолу у літніх осіб не проводилися. Проте пацієнтам літнього віку рекомендується контролювати функцію нирок та печінки, у разі їх порушення дозу Пури-Нетолу слід зменшувати.
Ниркова недостатність
Рекомендовано призначати зменшені дози Пури-Нетолу при порушеннях функції нирок.
Печінкова недостатність
Рекомендовано призначати зменшені дози Пури-Нетолу при порушеннях функції печінки.
Загальні рекомендації
При одночасному застосуванні з алопуринолом дозу 6-меркаптопурину слід зменшувати у 4 рази, оскільки алопуринол знижує швидкість катаболізму 6-меркаптопурину.
Побічна дія
Побічна дія, відомості про яку наведені нижче, класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотою виникнення розподілена на такі категорії: дуже часто ≥ 1 на 10, часто ≥ 1 на 100 та < 1 на 10, не часто ≥ 1 на 1 000 та < 1 на 100, рідко ≥ 1 на 10 000 та < 1 на 1 000, дуже рідко < 1 на 10 000.
Новоутворення доброякісні, злоякісні та недиферинційовані (включаючи кісти та поліпи).
Дуже рідко: вторинна лейкемія та мієлодисплазія, гепатоспленічна Т-клітинна лімфома при лікуванні пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику (незареєстроване показання) у разі застосування у комбінації з антитуморнекротичними факторами (див. розділ „Особливості застосування”).
Кров і лімфатична система.
Дуже часто: пригнічення кісткового мозку, лейкопенія і тромбоцитопенія.
Пригнічення кісткового мозку, що призводить до лейкопенії та тромбоцитопенії, є одним із основних побічних ефектів при застосуванні Пури-Нетолу.
Нечасто: анемія.
Імунна система.
Повідомлялось про такі реакції гіперчутливості, що проявлялись:
рідко: артралгіями, шкірним висипом, медикаментозною пропасницею;
дуже рідко: набряком обличчя.
Метаболізм і розлади травлення.
Нечасто: анорексія.
Шлунково-кишковий тракт.
Часто: нудота, блювання, панкреатит у хворих на запальні захворювання кишечнику (незареєстроване показання).
Рідко: виразки у ротовій порожнині, панкреатит (у хворих, які лікуються за зареєстрованим показанням).
Дуже рідко: виразки в кишечнику.
Гепатобіліарна система.
Часто: біліарний стаз, гепатотоксичність.
Рідко: некроз печінкових клітин.
6-меркаптопурин гепатотоксичний як для тварин, так і для людей. За гістологічними даними, у людей має місце некроз печінкових клітин та біліарний стаз. Гепатотоксичність виникає при застосуванні різних доз, але частіше при перевищенні рекомендованих доз у 2,5 мг/кг маси або 75 мг/м2 поверхні тіла на добу. Спостереження за показниками печінкової функції дає змогу виявити токсичний вплив препарату на ранніх стадіях. При своєчасному припиненні прийому 6-меркаптопурину явища гепатотоксичності є оборотними, але існують повідомлення про фатальне ушкодження печінки.
Шкіра та підшкірні тканини.
Рідко: алопеція.
Репродуктивна система.
Дуже рідко: транзиторна олігоспермія.
Протипоказання
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.
Передозування
Шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання, діарею, а також зниження апетиту, можуть бути ранніми ознаками передозування. Головним токсичним ефектом є вплив на кістковий мозок, що призводить до мієлосупресії. Гематологічна токсичність більше виражена при хронічному передозуванні, ніж при одноразовому застосуванні великої дози препарату.
Також спостерігаються порушення функції печінки та шлунково-кишкового тракту.
Ризик передозування підвищується, якщо 6-меркаптопурин застосовується разом із алопуринолом (див. “Взаємодія з іншими ліками”).
Лікування: оскільки антидот для препарату невідомий, слід контролювати параметри крові та проводити відповідну підтримуючу терапію, при необхідності – переливання крові. Методи такі, як застосування активованого вугілля, у випадку передозування 6-меркаптопурину можуть бути ефективними лише у межах 60 хвилин після приймання препарату. Подальше лікування проводиться згідно клінічного стану та відповідних рекомендацій з лікування отруєнь.
Особливості застосування
Пури-Нетол – це цитостатичний препарат, тому його можна призначати тільки під контролем лікаря, який має досвід призначення таких засобів.
Імунізація вакцинами, що містять живі мікроорганізми, може призводити до інфекційних ускладнень в імуноскомпроментованих хворих, тому проведення імунізації цими вакцинами не рекомендується.
Оскільки Пури-Нетол чинить сильну мієлосупресивну дію, під час індукції ремісії необхідно щодня проводити розгорнутий аналіз крові. Під час всього курсу лікування потрібно ретельно спостерігати за пацієнтом.
Лікування 6-меркаптопурином викликає супресію кісткового мозку та призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії, рідше до анемії. Під час індукції ремісії необхідно кожного дня проводити розгорнутий аналіз крові та ретельно спостерігати за гематологічними показниками протягом підтримуючої терапії.
Кількість лейкоцитів та тромбоцитів продовжує знижуватися і після припинення лікування, тому при перших же ознаках надмірного зменшення кількості лейкоцитів або тромбоцитів лікування потрібно негайно припинити.
При своєчасній відміні Пури-Нетолу супресія кісткового мозку оборотна. Під час індукції ремісії при гострому мієлогенному лейкозі слід забезпечити можливість відповідної підтримуючої терапії на випадок розвитку аплазії кісткового мозку, пов’язаної з лікуванням.
Пури-Нетол гепатотоксичний, тому необхідно кожного тижня контролювати показники функції печінки. Пацієнтам із хронічними захворюваннями печінки та хворим, які отримують інші потенційно гепатотоксичні препарати, рекомендується проводити цей контроль частіше. Пацієнтів необхідно попередити про необхідність негайної відміни препарату у разі появи жовтяниці.
Під час індукції ремісії, коли відбувається швидкий лізис клітин, необхідно контролювати рівень сечової кислоти в крові та сечі, оскільки існує небезпека розвитку гіперурикемії та/або гіперурикозурії з наступною сечокислою нефропатією.
Можливі випадки вродженого дефіциту ферменту тіопуринметилтрансферази (ТПМТ). Ці пацієнти були надзвичайно чутливими до мієлосупресивної дії 6-меркаптопурину, внаслідок чого у них дуже швидко розвивалася супресія кісткового мозку після початку лікування Пури-Нетолом. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом призначення препаратів, які пригнічують тіопуринметилтрансферазу, таких як олсалазин, месалазин, сульфасалазин. Повідомлялось також про можливу асоціацію між зменшенням активності тіопуринметилтрансферази та вторинних лейкемій та мієлодисплазій у хворих, які лікувались 6-меркаптопурином у комбінації з іншими цитотоксичними засобами. У деяких лабораторіях проводиться аналіз дефіциту тіопуринметилтрансферази, однак ці аналізи не завжди виявляють всіх пацієнтів із ризиком розвитку тяжкої токсичності, тому контроль за кількістю кров’яних клітин повинен зберігатись.
Звичайно спостерігається перехресна резистентність між 6-меркаптопурином та 6-тіогуаніном (Ланвісом).
Доза 6-меркаптопурину повинна бути зменшена при одночасному призначенні препаратів, у яких первинна або вторинна токсичність проявляється у вигляді мієлосупресії.
Дослідження у дітей з гострим лімфобластним лейкозом свідчать, що призначення меркаптопурину у вечірній час знижує ризик виникнення рецидиву хвороби порівняно з прийомом уранці.
Мутагенність та канцерогенність.
Спостерігалося підвищення кількості хромосомних аберацій у периферичних лімфоцитах у пацієнтів із гострими лейкозами та гіпернефромами, які отримували надмірні дози 6-меркаптопурину, та у пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, які отримували дози Пури-Нетолу 0,4–1,0 мг/кг маси тіла на добу.
Документовано 2 випадки розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу у пацієнтів, які отримували 6-меркаптопурин в поєднанні з іншими препаратами при захворюваннях незлоякісного походження. Описано один випадок, коли пацієнт отримував 6-меркаптопурин для лікування гангренозної піодермії і в подальшому в нього розвинувся гострий нелімфоцитарний лейкоз, але залишається нез’ясованим, чи було це наслідком природного перебігу захворювання, чи причиною цього стало застосування 6-меркаптопурину.
У пацієнта з хворобою Ходжкіна на фоні лікування 6-меркаптопурином та іншими цитостатиками розвинувся гострий мієлобластний лейкоз.
Через 12,5 років після лікування 6-меркаптопурином міастенії гравіс у хворої розвинувся хронічний мієлоїдний лейкоз.
Були отримані повідомлення про випадки виникнення гепатоспленічної Т-клітинної лімфоми у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику у разі застосування Пури-Нетолу у комбінації з антитуморнекротичними факторами (див. розділ „Побічна дія”).
Тератогенність
6-меркаптопурин викликає загибель ембріона та тяжкі тератогенні ефекти у мишей, щурів, хом’яків та кролів при застосуванні у дозах, нетоксичних для матері. У всіх видів ступінь ембріотоксичності та типи вад розвитку залежать від дози та терміну вагітності на момент застосування.
Вагітність
При можливості слід уникати призначення Пури-Нетолу під час вагітності, особливо в першому триместрі. В кожному конкретному випадку слід зважувати потенційну небезпеку для плода і очікувану користь для матері.
Як і при інших видах цитотоксичної хіміотерапії, якщо будь-хто з партнерів отримує Пури-Нетол, необхідно радити пацієнтам адекватні методи контрацепції.
Лактація
Було виявлено проникнення 6-меркаптопурину в грудне молоко у пацієнток після трансплантації нирки, які отримували імуносупресивну терапію азатіоприном (попередником 6-меркаптопурину). Тому матері, що отримують Пури-Нетол, не повинні годувати груддю.
Вплив на репродуктивну функцію жінок
При призначенні 6-меркаптопурину у вигляді монотерапії у жінок народжувалися здорові діти, особливо коли препарат застосовували до зачаття або після закінчення першого триместру. Описані випадки спонтанних абортів та передчасних пологів у жінок, які отримували препарат. Після застосування 6-меркаптопурину в поєднанні з іншими хіміотерапевтичними препаратами у вагітних жінок повідомлялося про народження дітей з множинними вродженими вадами.
Вплив на репродуктивну функцію чоловіків
Повідомляли про випадки спонтанних абортів та вроджених вад у дітей, чиї батьки отримували 6-меркаптопурин.
Дослідження 6-меркаптопурину у тварин свідчать про репродуктивну токсичність препарату. Потенційний ризик для людини залишається невідомим.
Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами
Немає даних про вплив 6-меркаптопурину на здатність керувати автомобілем. З фармакологічних властивостей препарату не випливає можливість шкідливого ефекту цього препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Імуноскомпроментованим хворим не рекомендується застосовувати вакцини, що містять живі мікроорганізми.
Коли 6-меркаптопурин призначають разом із алопуринолом, дозу меркаптопурину треба зменшувати в 4 рази, оскільки алопуринол затримує метаболізм меркаптопурину.
Є повідомлення про зниження антикоагулянтної дії варфарину при прийомі його у поєднанні з 6-меркаптопурином.
Оскільки in vitro виявлено, що похідні аміносаліцилатів (наприклад, олсалазин, месалазин або сульфасалазин) пригнічують фермент тіопуринметилтрансферазу, їх потрібно призначати обережно під час лікування Пури-Нетолом.
Умови та термін зберігання
Зберігати в недоступному для дітей, сухому та захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС. Термін придатності – 5 років.
Умови відпуску
За рецептом.
Упаковка
Флакон з темного скла із кришечкою, недоступною для дітей, що містить 25 таблеток, вміщений у картонну упаковку.
