Анексат раствор д/ин. 0,1 мг/мл амп. № 5

Анексат (Anexate)

Лікарська форма

Розчин для внутрішньовенного введення

склад Одна ампула (5 мл) із розчином для внутрішньовенного введення містить: активна речовина: флумазеніл – 0.5 мг;

допоміжні речовини: динатрію едетат – 0.5 мг, оцтова кислота крижана – 0.5 мг, натрію хлорид – 46.5 мг, натрію гідроксид 0.1 М розчин – q.s. до рН 4.0 вода для ін'єкцій до 5 мл.

Опис

Прозора безбарвна чи майже безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група

Антагоніст бензодіазепінів

Фармакологічна дія

Флумазеніл, похідне імідазобензодіазепінів – антагоніст бензодіазепінів. Специфічно пригнічує ефекти препаратів, які діють бензодіазепінові рецептори ЦНС. Усуває седацію, амнезію та психомоторні порушення, зумовлені агоністами бензодіазепінових рецепторів. Снотворна та седативна дія бензодіазепінів зникає через 1-2 хвилини після внутрішньовенної ін'єкції флумазенілу, але може поступово виникнути знову протягом кількох наступних годин, залежно від періоду напіввиведення та дози агоніста та антагоніста.

Флумазеніл може мати власну слабку агоністичну (наприклад, протисудомну) активність.

У дорослих пацієнтів, які протягом кількох тижнів отримували великі дози бензодіазепінів, введення флумазенілу супроводжувалося симптомами відміни бензодіазепінів, у тому числі судомами.

Фармакокінетика

Фармакокінетика флумазенілу, як у терапевтичному, так і у вищому діапазоні доз (до 100 мг), є дозозалежною.

Розподіл

Флумазеніл, слабка ліпофільна основа приблизно на 50% зв'язується з білками плазми. Дві третини зв'язування з білками посідає частку альбуміну. Флумазеніл інтенсивно розподіляється у позасудинному просторі. Концентрації флумазенілу у плазмі знижуються з періодом напіввиведення 4-11 хвилин під час фази розподілу. Обсяг розподілу при досягненні рівноважної концентрації становить 0,9-1,1 л/кг.

Метаболізм

Флумазеніл піддається інтенсивному метаболізму печінки. Основним неактивним метаболітом у плазмі (вільна форма) та сечі (вільна форма та глюкуронід) є карбонова кислота. Основний метаболіт не має агоністичної або антагоністичної бензодіазепінової активності за результатами фармакологічних тестів.

Виведення

Сумарний кліренс флумазенілу становить 0.8-1.0 л/год/кг, здійснюється переважно печінкою (99%) та залежить від величини та швидкості печінкового кровотоку. Виведення флумазенілу практично завершується через 72 години, 90-95% виявляється у сечі та 5-10% у калі. Елімінація відбувається швидко, про що свідчить короткий період напіввиведення, що дорівнює 40-80 хвилин.

Прийом їжі в ході внутрішньовенної інфузії флумазенілу призводить до 50% збільшення кліренсу, найімовірніше, за рахунок посилення печінкового кровотоку, що супроводжує прийом їжі.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

У пацієнтів із печінковою недостатністю період напіввиведення флумазенілу більш тривалий (1.3 години у пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки та 2.4 години у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки) та загальний кліренс нижчий, ніж у здорових добровольців. Фармакокінетика флумазенілу суттєво не змінюється у осіб похилого та старечого віку, не залежить від статі, проведення гемодіалізу чи ниркової недостатності.

У дітей старше 1 року період напіввиведення більш схильний до коливань, ніж у дорослих, і становить, в середньому, 40 хвилин (діапазон 20-75 хвилин). Кліренс та обсяг розподілу, співвіднесений з масою тіла, знаходяться у тих же межах, що й у дорослих.

Показання до застосування

Повне чи часткове усунення центральних седативних ефектів бензодіазепінів. Препарат використовується в анестезіології та інтенсивній терапії за такими показаннями.

Анестезіологія:

- виведення стаціонарних пацієнтів із загальної анестезії, розпочатої та підтримуваної за допомогою бензодіазепінів;

- усунення седативної дії бензодіазепінів при короткочасних діагностичних та терапевтичних процедурах у стаціонарних та амбулаторних пацієнтів;

- усунення седації зі збереженням свідомості, викликаної бензодіазепінами, у дітей віком від 1 року.

Інтенсивна терапія та ведення пацієнтів із втратою свідомості неясної етіології:

- диференціальна діагностика при непритомності невідомої етіології: постановка чи виключення діагнозу отруєння бензодіазепінами;

- отруєння бензодіазепінами: специфічне усунення центральних ефектів бензодіазепінів при їх передозуванні (відновлення самостійного дихання та свідомості, що усуває необхідність інтубації або дозволяє екстубувати пацієнта).

Протипоказання

Гіперчутливість до препарату або до будь-якого з його компонентів.

Анексат протипоказаний пацієнтам, які отримують бензодіазепіни для лікування стану, що потенційно становить загрозу життю (наприклад, при епілептичному статусі або для контролю внутрішньочерепного тиску).

Отруєння циклічними антидепресантами.

Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування

Хоча в експериментах на тваринах флумазеніл у великих дозах не мав мутагенності, ембріотоксичності, тератогенності і не впливав на фертильність, безпека його застосування у вагітних жінок не встановлена. Тому при його призначенні слід ретельно зіставити переваги застосування матері з можливим ризиком для плода.

Під час періоду годування груддю парентеральне введення флумазенілу у невідкладних випадках не протипоказане.

Спосіб застосування та дози

Стандартний режим дозування

Анексат вводять лише внутрішньовенно (болюсно чи інфузійно) під контролем кваліфікованого фахівця анестезіолога чи терапевта. Препарат сумісний із 5% розчином декстрози або 0.9% розчином хлориду натрію. Для збереження стерильності Анексат повинен набиратися з ампули безпосередньо перед застосуванням. Після набору шприц або розведення 5% розчином декстрози або 0.9% розчином хлориду натрію препарат необхідно використовувати в межах 24 год.

Дозу слід титрувати до отримання бажаного ефекту. Оскільки тривалість дії деяких бензодіазепінів може перевищувати таку флумазеніл, може знадобитися повторне введення препарату у разі, якщо після відновлення свідомості седація виникає знову.

Анестезіологія

Рекомендована початкова доза становить 0.2 мг внутрішньовенно за 15 секунд. Якщо через 60 секунд після першої внутрішньовенної дози бажаного відновлення свідомості не відбувається, можна ввести другу дозу (0.1 мг). При необхідності цю процедуру можна проводити з 60-секундними інтервалами до сумарної дози - 1 мг. Зазвичай доза дорівнює 0.3-0.6 мг, проте індивідуальна потреба може значно варіювати, залежно від дози та тривалості дії введеного раніше бензодіазепіну та особливостей пацієнта.

Інтенсивна терапія та ведення пацієнтів із втратою свідомості неясної етіології

Рекомендована початкова доза становить 0,3 мг внутрішньовенно. Якщо бажаного рівня відновлення свідомості не відбувається, флумазеніл можна вводити повторно, як описано вище, до сумарної дози не більше 2 мг. При рецидивуванні сплутаності свідомості рекомендується вводити препарат повторно: або болюсно, або у вигляді внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 0.1-0.4 мг на годину. Швидкість інфузії підбирають індивідуально досягнення необхідного рівня відновлення свідомості.

Якщо після повторного введення флумазенілу свідомість чи функція дихання відновлюються недостатньо, слід припустити небензодіазепінову етіологію порушення свідомості.

Дозування в особливих випадках

Діти старше 1 року

Для усунення седації зі збереженням свідомості, викликаної бензодіазепінами, рекомендована початкова доза становить 0.01 мг/кг (до 0.2 мг) внутрішньовенно за 15 секунд. Якщо через 45 секунд бажаного рівня відновлення свідомості не відбувається, можна вводити додатково по 0.01 мг/кг (до 0.2 мг) з 60-секундними інтервалами (але не більше 4 разів) до максимальної сумарної дози 0.05 мг/кг, але не більше 1 мг. Дозу вибирають індивідуально, залежно від реакції пацієнта. На даний момент немає даних щодо ефективності та безпеки повторного введення препарату Анексат дітям у разі потреби реседації.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Оскільки флумазеніл піддається первинному метаболізму в печінці, рекомендується з обережністю підходити до підбору дози Анексату у пацієнтів з печінковою недостатністю (див. розділ «Особливі вказівки»).

Побічна дія

Дорослі та діти добре переносять флумазеніл. Дорослі добре переносять навіть дози вище за рекомендовані.

При постреєстраційному застосуванні спостерігалися реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію.

Після швидкого введення флумазенілу рідко виникали тривога, серцебиття, почуття страху. Ці небажані ефекти зазвичай не потребують спеціального лікування.

Описані випадки судомних нападів у пацієнтів, які страждають на епілепсію або тяжкі ураження печінки, особливо після тривалого лікування бензодіазепінами або у разі змішаного лікарського передозування.

У разі змішаного передозування, особливо циклічними антидепресантами, можливе виникнення токсичних ефектів (наприклад, судоми та аритмії) після усунення ефектів бензодіазепінів.

У пацієнтів, які тривало отримували бензодіазепіни та припинили їх прийом за кілька тижнів до введення препарату Анексат, можливий розвиток симптомів відміни при швидкому введенні препарату Анексат.

У пацієнтів з панічними розладами в анамнезі введення флумазенілу може спровокувати панічну атаку.

Побічні реакції, пов'язані з прийомом флумазеніла, що зустрічаються в 3-9% випадків: запаморочення, головний біль, нечіткий зір, збудження, тривога, нервозність, сухість у роті, тремор, безсоння, атаксія (10%), задишка, гіпервентиляція, серцебиття, біль у місці ін'єкції, пітливість.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання (11%).

Побічні реакції, пов'язані з прийомом флумазенілу, що зустрічаються в 1-3% випадків:

з боку організму загалом: астенія, місцеві реакції (тромбофлебіт, висип);

з боку серцево-судинної системи: дилатація шкірних судин; відчуття «припливів»;

з боку центральної нервової системи: парестезія (порушення чутливості, гіпестезія); емоційна лабільність (плаксивість, деперсоналізація, ейфорія, дисфорія, депресія, параноя);

з боку органів чуття: порушення зору (диплопія, дефект полів зору).

Побічні ефекти, що зустрічаються менш ніж у 1% випадків, можливо пов'язані з прийомом флумазенілу або скасуванням бензодіазепінів:

з боку нервової системи: порушення концентрації уваги, делірій, судоми, сонливість;

з боку органів чуття: минуще зниження слуху, гіперакузія, шум у вухах.

Передозування

Дані щодо гострого передозування флумазенілом обмежені. Специфічний антидот відсутня. При передозуванні лікування має складатися із загальних підтримуючих заходів, моніторингу життєво важливих показників та спостереження за клінічним статусом пацієнта.

Навіть при внутрішньовенному введенні доз вище за рекомендовані симптоми передозування не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Флумазеніл пригнічує центральні ефекти бензодіазепінів шляхом конкурентного інгібування на рівні рецепторів. Він також блокує дію небензодіазепінових агоністів (наприклад, зопіклон, тріазолпіридазини та ін) на бензодіазепінові рецептори.

Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між флумазенілом та агоністами бензодіазепінових рецепторів, етиловим спиртом.

Фармакокінетика агоністів бензодіазепінів у присутності флумазенілу не змінюється, як не змінюється і фармакокінетика флумазенілу у присутності агоністів бензодіазепінів. Фармакокінетична взаємодія між флумазенілом та етиловим спиртом відсутня.

особливі вказівки

Особлива обережність потрібна при призначенні флумазенілу у випадках змішаного передозування лікарських препаратів, оскільки після усунення бензодіазепінових ефектів може виявитися токсична дія (наприклад, судоми та аритмії серця) інших препаратів, прийнятих у надлишкових дозах (особливо циклічних антидепресантів).

Не рекомендується застосовувати флумазеніл у пацієнтів з епілепсією, які тривалий час отримували терапію бензодіазепінами. Хоча флумазеніл має власну слабку протисудомну дію, різке зниження ефекту бензодіазепіну у пацієнтів з епілепсією може спровокувати судоми.

Пацієнтів, яким Анексат був введений для усунення ефекту бензодіазепінів, слід спостерігати на предмет повторної седації, пригнічення дихання та інших залишкових ефектів бензодіазепінів протягом певного часу, враховуючи дозу та тривалість дії введених раніше бензодіазепінів. Внаслідок можливої затримки настання ефекту бензодіазепінів (як описано вище) пацієнтам з печінковою недостатністю може знадобитися більш тривалий період спостереження.

Анексат не використовують до закінчення дії периферичних міорелаксантів і повного зникнення нейром'язової блокади.

Флумазеніл з обережністю застосовують у пацієнтів з черепно-мозковими травмами, оскільки він може спровокувати судоми або змінити церебральний кровотік у пацієнтів, які отримали бензодіазепіни.

Слід уникати швидкого введення флумазенілу у пацієнтів, які раніше тривало отримували бензодіазепіни і закінчили лікування ними в межах кількох тижнів до призначення флумазенілу, оскільки при цьому можуть виникнути симптоми відміни, у тому числі психомоторне збудження, тривога, емоційна лабільність, а також легкий ступінь спу. сенсорні порушення.

Флумазеніл не рекомендується застосовувати для лікування залежності від бензодіазепінів або для усунення симптомів бензодіазепінової абстиненції, що довго зберігаються.

Флумазеніл слід обережно використовувати для усунення седації зі збереженням свідомості у дітей до 1 року, для лікування передозування бензодіазепінів у дітей при проведенні реанімаційних заходів у новонароджених та для усунення седативних ефектів бензодіазепінів, які використовувалися при введенні в наркоз у дітей, оскільки досвід застосування препарату таких ситуаціях обмежений.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами

Протягом перших 24 годин після введення флумазенілу необхідно утримуватися від видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги (робота з машинами та механізмами, керування транспортними засобами), оскільки може відновитися дія раніше прийнятих або введених бензодіазепінів.

Форма випуску

Розчин для внутрішньовенного введення 0,5 мг/5 мл

По 5 мл препарату в ампули, виготовлені зі скла гідролітичного класу 1 (ЕФ), герметично запаяні. На ампулі є крапка синього кольору; на кінчику ампули два кільця – фіолетового та зеленого кольору.

5 ампул поміщають у картонний піддон з перегородками, який разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.

Умови зберігання

Тримати при температурі не вище 30°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.