АСАКОЛ супозиторії 500мг N20

 

діюча речовина: месалазин;

1 супозиторій містить: месалазину 500 мг;

допоміжна речовина: твердий жир.

 

Лікарська форма. Супозиторії ректальні. 

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії торпедоподібної форми світлого сіро-коричневого кольору.

 

Фармакотерапевтична група.  Протизапальний засіб, що застосовується при захворюваннях кишечнику. Код АТX  A07E C02.

 

Фармакодинаміка.

Супозиторії Асакол^® містять месалазин, що являє собою 5-аміносаліцилову кислоту, яка чинить протизапальну дію. Механізм дії дотепер цілком не з’ясований. Месалазин пригнічує міграцію поліморфноядерних лейкоцитів, внаслідок чого пригнічується запалення у кишечнику шляхом обмеження міграції макрофагів до запалених ділянок. Внаслідок цього пригнічується синтез протизапальних лейкотрієнів (LTB4 і 5-HETE) у макрофагах стінки кишечнику. В останніх дослідженнях було встановлено, що месалазин активує рецептори PPAR-γ, які протидіють ядерній активації запальних реакцій у кишечнику.

Під час досліджень було встановлено, що месалазин також інгібує дію циклооксигенази, а отже, і вивільнення тромбоксану В₂ та простагландину Е₂, проте клінічне значення цього ефекту дотепер не встановлене. Месалазин інгібує синтез фактора активації тромбоцитів (ФАТ). Крім того, месалазин є також антиоксидантом: він знижує синтез речовин, що містять активний кисень, і зв’язує вільні радикали.

Дані метааналізу 9 досліджень (3 когортних дослідження, 6 досліджень «випадок-контроль») за участю 1932 пацієнтів з виразковим колітом (334 випадки колоректального раку (КРР) і 140 випадків дисплазії) підтвердили зниження ризику розвитку КРР на 49% у тих пацієнтів, які регулярно приймали месалазин. Цей ефект був відсутній у пацієнтів з ВК, які не приймали месалазин або ж приймали його нерегулярно.

 

Клінічні дослідження супозиторіїв Асакол^® включали: одне порівняльне дослідження біодоступності, одне немасштабне дослідження переносимості та чотири подвійних сліпих клінічних дослідження. Дані дослідження біодоступності підтвердили прийнятний профіль у порівнянні з іншим ліцензованим препаратом, що містить месалазин, у вигляді супозиторіїв. Під час досліджень переносимості та клінічних досліджень були отримані дані, що підтверджують безпеку і ефективність застосування даного препарату. Докази клінічної ефективності полягають у статистично достовірному поліпшенні клінічних, сигмоїдоскопічних і гістологічних показників захворювання.

 

Тільки частина месалазину, що міститься в супозиторії, поглинається і циркулює в системному кровотоці. Механізм дії месалазину є місцевим, а не системним. Після застосування одного супозиторію Асакол^® у дозі 500 мг здоровими добровольцями середні значення C_max і T_max становили 211 нг/мл і 2,0 години для месалазину і 443 нг/мл і 3,0 години для N-ацетил-месалазину відповідно. Месалазин і N-ацетил-месалазин зв'язані з білками плазми на 43% і 78% відповідно.

В людському грудному молоці були встановлені низькі концентрації месалазину і його метаболіту N-ацетилу. Клінічне значення даного явища не встановлене.

Метаболізм месалазину здійснюється в слизовій оболонці кишечнику і печінці, в результаті чого утворюється неактивний метаболіт N-ацетил-месалазин.

Екскреція месалазину відбувається в основному з фекаліями і сечею в незміненому вигляді й у вигляді метаболіту N-ацетилу. Після застосування одного супозиторію Асакол^® у дозі 500 мг доровими добровольцями біологічні періоди напіврозпаду месалазину та N-ацетил-месалазину становили 4,97 години та 8,32 години відповідно.

Спеціальні дослідження не проводились.

Спеціальні дослідження не проводились.

 

Даний лікарський засіб призначений для застосування дорослими:

-   з метою лікування проктиту та проктосигмоїдиту легкого або помірного ступеня тяжкості;

- при тяжких формах тотального виразкового коліту, який уражає пряму кишку або ректосигмоїдний відділ прямої кишки, як додаткова терапія до перорального лікування.

 

Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого з компонентів препарату.

Відома гіперчутливістью до саліцилатів.

Тяжкі порушення функції печінки.

Тяжкі порушення функції нирок (ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) < 30 мл/хв/1,73 м²).

 

Для оцінки функціонального стану нирок лікар може призначити аналіз сечі (за допомогою тест-смужки) перед і під час лікування. З обережністю слід призначати даний препарат пацієнтам з підвищеною концентрацією креатиніну сироватки крові і протеїнурією. Якщо під час лікування месалазином відмічено порушення функції нирок, це може бути проявом нефротоксичної дії месалазину.

 

Рекомендується проводити контроль функції нирок для всіх пацієнтів перед початком лікування Асаколом^®, а також під час лікування. Також рекомендується проведення контрольних тестів через 14 днів після початку лікування, а потім кожні 4 тижні протягом наступних 12 тижнів. За допомогою контролю, який виконується з короткими інтервалами часу після початку терапії Асаколом^®, можливе виявлення рідкісних гострих ниркових реакцій. За відсутності гострих ниркових реакцій інтервали між тестами можуть бути збільшені до 3 місяців, а потім до одного разу на рік протягом наступних 5 років. За наявності додаткових лабораторних або клінічних ознак ниркової недостатності необхідно негайно провести дані аналізи. За наявності ознак порушення функції нирок пацієнту слід негайно припинити лікування Асаколом^® та терміново звернутися до лікаря.

 

Випадки серйозної дискразії крові є дуже рідкісними. У разі підозри або достовірного виникнення дискразії (ознаки кровотечі нез’ясованого походження, синці, пурпура, анемія, невщухаюча лихоманка або біль у горлі) пацієнт має негайно припинити лікування Асаколом^® та терміново звернутися до лікаря. Перед початком та впродовж терапії рекомендується проведення гематологічних досліджень (підрахунок окремих видів лейкоцитів), дату яких визначає лікар. Рекомендується проведення контрольних тестів через 14 днів після початку лікування, а потім ще 2-3 рази з 4-тижневими інтервалами. Якщо результати досліджень нормальні, такі аналізи достатньо проводити кожні 3 місяці. За наявності додаткових симптомів необхідно негайне проведення даних аналізів.

 

Серед пацієнтів, які приймали препарати, що містять месалазин, були зареєстровані випадки підвищення рівнів ферментів печінки. Слід з обережністю призначати Асакол^® пацієнтам з порушенням функції печінки. Рекомендується проводити аналізи крові (параметри функції печінки, такі як АЛТ або АСТ) до і під час лікування препаратом. Час проведення даних аналізів визначає лікар. Рекомендується проведення контрольних тестів через 14 днів після початку лікування, а потім ще 2-3 рази з 4-тижневими інтервалами. Якщо результати досліджень нормальні, такі аналізи достатньо проводити кожні 3 місяці. За наявності додаткових симптомів необхідно негайне проведення даних аналізів.

 

Випадки реакцій підвищеної чутливості з боку серця, спричинених месалазином (міо- або перикардит), є дуже рідкісними у пацієнтів, які приймають Асакол^®. У разі виникнення реакцій підвищеної чутливості з боку серця, спричинених месалазином, пацієнтам не слід застосовувати Асакол^® вдруге. Препарат застосовують з обережністю пацієнтам з алергічними міо- або перикардитами в анамнезі незалежно від того, який препарат викликав таку реакцію.

 

Пацієнти, які мають захворювання легень, зокрема астму, мають бути під ретельним наглядом під час лікування Асаколом^®.

 

За наявності в пацієнта гіперчутливості до сульфасалазину лікування проводять лише під постійним медичним контролем. Слід негайно припинити лікування за наявності ознак гострої непереносимості препарату, таких як абдомінальні коліки, гострий біль у животі, підвищена температура тіла, сильний головний біль або висипання на шкірі.

 

Ґрунтуючись на теоретичних знаннях, слід з обережністю розпочинати лікування пацієнтам з виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки.

 

Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам літнього віку і лише при збереженні нормальної функції нирок та за відсутності тяжких порушень функції нирок.

 

Досвід застосування препарату в педіатричній групі незначний, у зв'язку з чим існує обмежена кількість документів щодо ефекту препарату при застосуванні дітьми.

 

Існують деякі дані щодо можливості зниження ефекту антикоагулянтної дії варфарину при одночасному застосуванні з месалазином.

Під дією месалазину може збільшуватись імунодепресивна активність азатіоприну,  6-меркаптопурину або тіогуаніну. В результаті можливе виникнення небезпечної для життя інфекції. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з метою своєчасного виявлення ознак інфекційних захворювань або імуносупресії. Перед початком комбінованої терапії слід контролювати гематологічні параметри, особливо кількість лейкоцитів, тромбоцитів і лімфоцитів, періодично проводячі аналіз крові (щотижня) під час лікування. Якщо значення кількість лейкоцитів впродовж одного місяця залишається стабільною, аналіз можна проводити з 4-тижневими інтервалами протягом наступних 12 тижнів, а далі – з 3-місячними інтервалами.

При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що чинять нефротоксичну дію, такими як НПЗЗ, азатіоприн або метотрексат, можливе підвищення ризику небажаних реакцій з боку нирок. Однак побічні ефекти, які є доказом такої взаємодії, не зареєстровані.

 

Даних щодо застосування Асаколу^® вагітними жінками недостатньо. Обмежені дані (627 вагітних жінок) вказують на відсутність небажаного впливу месалазину на перебіг вагітності чи на здоров’я плода та/або новонародженого. Однак окремі дані свідчать про підвищення ризику передчасних пологів та зниження маси тіла новонародженого у жінок, які застосовували месалазин в період вагітності. На даний момент відсутні будь-які відповідні епідеміологічні дані.

Повідомлялося про один випадок ниркової недостатності у новонародженого, мати якого тривалий час застосовувала месалазин у високій дозі (2-4 г перорально) впродовж вагітності.

Дані досліджень на тваринах щодо перорального застосування месалазину не вказують на його прямий або непрямий шкідливий вплив на перебіг вагітності та пологів, ембріофетальний або постнатальний розвиток.

Таким чином, Асакол^® можна призначати у період вагітності тільки тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода.

 

N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота і меншою мірою месалазин екскретуються у грудне молоко. Клінічне значення такої екскреції не встановлене. На сьогодні є лише обмежений досвід застосування препарату жінками в період годування груддю. Не можна виключити у новонароджених реакцій гіперчутливості, таких як діарея. Отже, Асакол^® можна застосовувати у період годування груддю лише тоді, коли потенційна користь від застосування переважатиме можливий ризик. Якщо у немовляти розвинеться діарея, годування груддю слід припинити.

Вплив на репродуктивну функцію не встановлений.

 

Асакол^® не впливає або може виявляти незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

У разі, якщо під час лікування спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом.

 

Супозиторії призначені тільки для ректального застосування.

Індукція ремісії: по 1 супозиторію 3 рази на добу після дефекації.

При тяжких формах тотального виразкового коліту, який уражає пряму кишку або ректосигмоїдний відділ прямої кишки, а також у разі повільної відповіді на пероральну терапію – по 1 супозиторію вранці та ввечері як додаткова терапія до перорального лікування.

Підтримуюче лікування в стадії ремісії: дозування залежить від тяжкості захворювання і може бути знижене у разі поліпшення стану хворого.

Пацієнти літнього віку можуть використовувати звичайну дозу для дорослих, якщо в них немає порушень функції нирок. Дослідження в групі пацієнтів старшої літнього віку не проводились.

 

Досвід застосування препарату в педіатричній практиці незначний, у зв'язку з чим існує обмежена кількість даних щодо ефекту від застосування препарату у дітей.

 

Існує недостатньо даних щодо передозування (наприклад, суїцид, шляхом перорального прийому високих доз месалазину), які не вказують на можливу нефротоксичність чи печінкову токсичність. Специфічного антидоту не існує. Рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування.

 

База даних клінічних досліджень включає 246 пацієнтів, які застосовували Асакол^®, супозиторії по 500 мг. Діапазон доз месалазину коливались від 1,0 г на добу до 1,5 г на добу, тривалість лікування складала від чотирьох тижнів до дванадцяти місяців.

 

При застосуванні пероральної або ж комбінованої пероральної та ректальної терапії месалазином були зареєстровані органоспецифічні побічні ефекти, зокрема, з боку серця, легенів, печінки, нирок, підшлункової залози, шкіри та підшкірних тканин. Більшість з цих побічних ефектів були зареєстровані саме під час пероральної терапії месалазином і не спостерігались у пацієнтів, які застосовували монотерапію Асаколом^® супозиторіями по 500 мг. Однак такі ефекти не можуть бути виключені при застосуванні ректальної монотерапії месалазином.

 

Слід негайно припинити лікування за наявності у пацієнта ознак гострої непереносимості сульфасалазину, таких як абдомінальні коліки, гострий біль у животі, підвищена температура тіла, сильний головний біль або висипання на шкірі.

 

Побічні ефекти, зареєстровані в двох подвійних сліпих клінічних дослідженнях і одному відкритому клінічному дослідженні, а також в спонтанних повідомленнях або ж в літературних джерелах, виникнення яких може бути пов’язане з застосуванням месалазину або не може бути виключено, представлені нижче відповідно до класу ​​системи органів: часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000).

 

Дуже рідко:   відхилення показників аналізу крові (апластична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія).

 

Дуже рідко:   реакції гіперчутливості, такі як алергічні висипання, медикаментозна гарячка, еритематозний вовчак, панколіт.

 

Рідко:  головний біль, запаморочення.

Дуже рідко: периферична нейропатія.

 

Рідко: міокардит, перикардит.

 

Дуже рідко:   алергічні та фіброзні реакції з боку легенів (у тому числі задишка, кашель, бронхоспазм, альвеоліт, легенева еозинофілія, інфільтрація легенів, пневмоніт).

 

Рідко: абдомінальний біль, діарея, метеоризм, нудота, блювання.

Дуже рідко: гострий панкреатит.

 

Дуже рідко:   порушення функції печінки (підвищення рівнів трансаміназ і параметрів холестазу), гепатит, холестатичний гепатит.

 

Дуже рідко: алопеція.

 

Дуже рідко: міалгія, артралгія.

 

Дуже рідко:   порушення функції нирок, у тому числі гострий та хронічний інтерстиціальний нефрит та ниркова недостатність.

 

Дуже рідко: олігоспермія (оборотна).

 

Нечасто: відсутність ефективності препарату.

 

 

 

 

Деякі (кількість не встановлена) з зазначених вище побічних ефектів, ймовірно, пов'язані з основним захворюванням (запальне захворювання кишечнику), а не з застосуванням Асаколу^®. Особливо це стосується порушень з боку кишково-шлункового тракту.

 

Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з метою уникнення дискразії крові, яка може бути спричинена пригніченням діяльності кісткового мозку.

Одночасне застосування мієлосупресивних препаратів, таких як азатіоприн, 6-меркаптопурин або тіогуанін може спричинити лейкопенію.

При одночасному застосуванні з НПЗЗ, азатіоприном або метотрексатом можливе підвищення ризику небажаних реакцій з боку нирок.

 

Існують обмежені дані з безпеки при застосуванні супозиторіїв Асакол^® в педіатричній практиці. Очікується, що у дітей ураженню можуть піддаватись ті ж самі органи, що й у дорослих (серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза, шкіра та підшкірні тканини).

 

Були отримані рідкісні повідомлення про гострі порушення функції нирок. Слід ураховувати можливість виникнення месалазиніндукованої нефротоксичності у пацієнтів, у яких під час лікування розвинулась ниркова дисфункція. Дана нефротоксичність зазвичай зникає після припинення лікування.

Є повідомлення про підвищення рівнів ферментів печінки та виникнення гепатиту. У деяких пацієнтів дані симптоми зникали після припинення застосування месалазину.

Пацієнтам літнього віку супозиторії Асакол^® призначають з обережністю. Асакол^® може бути призначений тільки тоді, коли пацієнт має нормальну функцію нирок.

 

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25º С. Не тримати у холодильнику та не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. Супозиторії ректальні по 500 мг № 20 у блістерах (2 блістери x 10 супозиторіїв) у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Тілотс Фарма АГ/ Tillotts Pharma AG.

 

Виробник: Хауптштрассе 27, 4417 Цифен, Швейцарія/Hauptstrasse 27, 4417 Ziefen, Switzerland.

Заявник: Базлерштрассе 15, 4310 Райнфельден, Швейцарія/Baslerstrasse 15, 4310 Rheinfelden, Switzerland.