У кошику немає товарів
АТЕНОЛОЛ-Здоров'я табл. 50мг №20

АТЕНОЛОЛ-Здоров'я табл. 50мг №20

rx
Код товару: 180998
16,00 грн
в наявності
Ціна і наявність актуальні на: 15.04.2024
Написати скаргу
  • До поїздки в аптеку уточнюйте наявність, ціну і термін придатності в цікавій для Вас аптеці.
  • Зовнішній вигляд товару в аптеці може відрізнятися від товару на сайті.
  • Інформація про виробника та його назва на сайті може відрізнятися від реальної.
  • Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана як керівництво до самолікування.
  • Самолікування може бути небезпечним для Вашого здоров'я! Перед застосуванням, проконсультуйтеся з лікарем!

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АТЕНОЛОЛ ЗДОРОВ’Я

ATENOLOL ZDOROVYE

 
Склад:
діюча речовина: atenolol;
1 таблетка містить атенололу 50 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію карбонат легкий, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кальцію стеарат, тальк, натрію кроскармелоза.
 
Лікарська форма. Таблетки.
 
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адренорецепторів. Код АТС С07А В03.
 
Клінічні характеристики.
Показання.
  • Лікування артеріальної гіпертензії;
  • лікування і профілактика нападів стенокардії (хронічна стабільна і нестабільна стенокардія, особливо у разі поєднання з тахікардією та артеріальною гіпертензією);
  • порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові аритмії), у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків);
  • інфаркт міокарда (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного інфаркту).
 
Протипоказання.
  • Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших  β-адреноблокаторів;
  • гостра серцева недостатність;
  • кардіогенний шок;
  • атріовентрикулярна блокада II і III ступенів;
  • синдром слабкості синусового вузла;
  • синоатріальна блокада;
  • синусова брадикардія (ЧСС менше 45 за хвилину);
  • артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше 90 мм. рт. ст.);
  • бронхіальна астма;
  • метаболічний ацидоз;
  • пізні стадії порушення периферичного кровообігу;
  • одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);
  • нелікована феохромоцитома;
  • ниркова недостатність.
 
Спосіб застосування та дози.
Таблетки ковтають не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини, перед прийомом їжі, бажано в один і той же час.
Дози препарату і тривалість лікування лікар встановлює індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.
Інфаркт міокарда: після внутрішньовенного введення, через 12 годин після ін'єкції призначають 50 мг перорально і 100 мг ще через 12 годин.
Хронічна стабільна і нестабільна стенокардія: зазвичай призначають по 100 мг атенололу 1 раз на добу або 50 мг, які приймають за 2 рази.
Артеріальна гіпертензія: лікування, як правило, розпочинають із застосування 100 мг препарату  1 раз на добу. Деяким пацієнтам достатньо 50 мг на добу. Ефект спостерігається через 2 тижні. У разі неефективності застосовують атенолол разом із діуретиками.
Суправентрикулярні (надшлуночкові) і вентрикулярні (шлуночкові) аритмії: препарат призначають    1-2 рази на добу по 50-100 мг.
Максимальна добова доза — 200 мг.
У хворих зі значним порушенням функції нирок дози препарату залежать від рівня кліренсу креатиніну (КК): при КК 10-30 мл/хв дози знижують у 2 рази (по 50 мг на день або через день), а при КК менше 10 мл/хв дози знижують у 4 рази порівняно зі звичайними.
Хворим, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати 50 мг препарату після кожного діалізу. Це необхідно робити в умовах стаціонару, оскільки може відбутися помітне зниження артеріального тиску.
 
Побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності (аж до зупинки серця), ортостатична гіпотензія, поява симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду і парестезії у кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією не можна виключити посилення нападів.
З боку нервової системи: відчуття втоми, запаморочення, порушення сну, головний біль, посилення потовиділення, депресивні розлади, нічні жахи, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, зміни настрою, психози.
З боку органів зору:  порушення зору, зменшення секреції слізних залоз, кон’юнктивіт, відчуття сухості в очах.
З боку травного тракту: нудота, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз, гепатотоксичність.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет).
З боку сечостатевої системи: порушення лібідо і потенції, імпотенція, гінекомастія, утруднення сечовипускання.
З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів – поява симптомів бронхіальної обструкції, бронхоспазм.
З боку системи кровотворення: пурпура, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: гіперемія шкіри, свербіж, шкірні висипання (загострення псоріазу), псоріазоподібні шкірні реакції, екзантема, алопеція, кропив'янка, підвищення рівня антинуклеарних антитіл, фотосенсибілізація, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк).
Інші: м'язова слабкість.
 
Передозування.
Симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, кардіогенний шок.
У тяжких випадках — порушення свідомості і/або дихання, бронхоспазм, блювання; вкрай рідко — генералізовані судомні напади.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, ретельний нагляд за життєвими показниками. При тяжкій брадикардії – внутрішньовенне введення 0,5-2 мг атропіну, епінефрину; при низькій ефективності – тимчасове використання кардіостимулятора. При артеріальній гіпотензії у випадку відсутності ознак набряку легень – внутрішньовенне введення плазмозамінників; при неефективності  –  епінефрин,  допамін,  добутамін,  глюкагон.  При   бронхоспазмі  –  інгаляційно  або
парентерально b2-адреностимулятори і/або препарати теофіліну. При генералізованих судомах — повільне внутрішньовенне введення діазепаму.
Видаляється шляхом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату у період вагітності можливе тільки у тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Лікування препаратом необхідно припинити не пізніше 24-48 годин до пологів; якщо це неможливо, немовля має перебувати під ретельним наглядом протягом 24-48 годин після пологів. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити, оскільки атенолол проникає у грудне молоко.
 
Діти. Не застосовують (ефективність і безпека застосування препарату дітям не встановлені).
 
Особливості застосування.
Препарат застосовують з обережністю при міастенії, порушенні периферичного кровообігу (включаючи синдром Рейно), стенокардії Принцметала, тромбоцитопенічній/нетромбоцитопенічній пурпурі в анамнезі при лікуванні β-адреноблокаторами,  тривалому голодуванні та важких фізичних навантаженнях (можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану), атріовентрикулярній блокаді    І ступеня, хронічній печінковій або нирковій недостатності (потрібний постійний контроль функціонального стану печінки або нирок), псоріазі (у т.ч. в анамнезі), при знаходженні на десенсибілізуючій терапії або алергічних захворюваннях в анамнезі, пацієнтам літнього віку (лікування рекомендується розпочинати зі зменшених доз, поступово підвищуючи дозу під контролем АТ і ЧСС; у разі виявлення у таких пацієнтів вираженої брадикардії, артеріальної гіпотензії, порушення ритму, провідності або інших ускладнень необхідно зменшити дозу препарату або відмінити його).
Під час прийому препарату у вкрай рідкісних випадках можлива маніфестація латентного цукрового діабету або погіршення стану хворих на цукровий діабет (при цукровому діабеті з коливанням рівня цукру у крові можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану). Іноді спостерігаються порушення ліпідного обміну: при рівні загального холестерину, що залишається у нормі, зменшується рівень ліпопротеїдів високої щільності і підвищується рівень тригліцеридів у плазмі крові.
Препарат може маскувати клінічні ознаки гіпертиреозу, гіпоглікемії (особливо тахікардію і тремор).
При необхідності призначення препарату пацієнтам із бронхообструктивним синдромом можливе одночасне застосування β2-адреноміметиків.
Не можна змінювати дозування або припиняти лікування препаратом без консультації лікаря. Профілактика синдрому відміни – поступове зниження дози протягом 10-14 днів.
При припиненні комбінованого застосування атенололу і клонідину прийом клонідину продовжують ще кілька днів після відміни атенололу.
При необхідності проведення інгаляційного наркозу прийом препарату припиняють за 24 години до проведення наркозу або підбирають засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.
При лікуванні препаратом не слід застосовувати внутрішньовенно блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) або інші протиаритмічні засоби (наприклад, дизопірамід). Виняток становлять хворі, які перебувають на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії.
 
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
На початку лікування, при підвищенні дозування і розвитку побічних реакцій може зменшуватися швидкість реакції, тому слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з точними механізмами.
 
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні атенололу та:
протидіабетичних засобів для перорального застосування, таких як інсулін, можливе посилення або пролонгування їхньої дії;
трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазидів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад, празозину) можливе посилення гіпотензивного ефекту;
блокаторів кальцієвих каналів (ніфедипін), крім посилення гіпотензивного ефекту, може розвинутись серцева недостатність;
блокаторів кальцієвих каналів з негативним інотропним ефектом (верапаміл, дилтіазем) можливе посилення їхньої дії, особливо у пацієнтів з порушеннями вентрикулярної функції та/або атріовентрикулярної провідності, що підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, брадикардії. У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менш ніж через 48 годин після відміни атенололу;
серцевих глікозидів, резерпіну, α-метилдопи, гуанфацину та клонідину може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень;
індометацину може знижуватися антигіпертензивний вплив атенололу;
наркотичних засобів та антисептиків підсилюється антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна, негативна ізотропна дія обох засобів;
периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м'язової блокади;
еуфіліну і теофіліну можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів;
лідокаїну можливе зменшення його виведення і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну;
симпатоміметичних засобів (адреналін) може сприяти зниженню дії β-адреноблокаторів.
 
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кардіоселективний блокатор β-адренорецепторів. Має антиангінальний, антигіпертензивний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу у кисні. Має негативну хроно-, дромо-, батмо- та ізотропну дії.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо у травному тракті всмоктується 50-60 % атенололу. Максимальна концентрація у плазмі крові (2 мкг/мл) спостерігається через 2-4 години. Період напіввиведення становить 6-7 годин.
Менше 5 % атенололу зв'язується з білками плазми крові. Атенолол – гідрофільний засіб, погано проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр та проникає у грудне молоко. Атенолол незначною мірою (менше 10 %) метаболізується у печінці. Більша частина атенололу (85 %) виводиться з сечею у незмінному стані.
Період напіввиведення у хворих з нирковою недостатністю може бути тривалішим.
Видаляється при гемодіалізі.
 
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.
 
Термін придатності. 2 роки.
 
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці  при температурі не вище 25 С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
 
Упаковка.
Таблетки по 50 мг № 20 (10×2), № 20 (20×1) у блістерах у коробці; № 10, № 20 у блістерах.
 
Категорія відпуску. За рецептом.
 
Виробник.
ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
 
Місцезнаходження.
Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.
АТЕНОЛОЛ
Натисніть на одне або кілька діючих речовин для пошуку аналогів за складом.
Аналоги - товари, що мають те саме міжнародне непатентована найменування.
В аптеці бувають ліки-аналоги.
Співробітники аптеки допоможуть Вам ознайомитися з інформацією і підібрати ліки, якщо препарат проходить перереєстрацію або знятий з виробництва.
Дорогий препарат іноді можна замінити більш дешевим аналогом.
Для заміни товару на аналог обов'язково проконсультуйтеся з лікарем або провізором.
Можна знайти, впорядкувати препарати низьких цін. Можуть відрізнятися дози діючих речовин.

Відгуки аптеки

 
Список відгуків порожній
Додати відгук
Черкаси, Дніпро, Вінниця, Рівне, Чернігів, Львів