- Международное название: Mono
- Фарм. группа: Другие средства, применяемые в урологии, включая спазмо...
- ATС-код: G04BC
- Условие продажи: без рецепта
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦИТРОКАС
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: калію цитрат;
1 пакетик порошку містить 3 г калію цитрату;
допоміжні речовини: аспартам (Е 951), кальцію фосфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор апельсиновий (містить бутилгідроксіанізол (Е 320)) .
Лікарська форма. Порошок для орального розчину.
Прозорі білі гранули без будь-яких видимих включень, з характерним запахом апельсину.
Назва і місцезнаходження виробника.
Лабораторія Касаско А. П. Т. Т.
Бояка 237, Буенос Айрес, Аргентина.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, які сприяють розчиненню сечових конкрементів.
Код АТС G04B C.
Цитрат калію знижує насичення сечі солями кальцію, зв’язуючи кальцій та зменшуючи концентрацію іонів кальцію. Завдяки цьому відлужувальному ефекту він також підвищує дисоціацію сечової кислоти, знижуючи кількість важкорозчинної недисоційованої кислоти, та зменшує схильність до утворення каменів. Урокіт регулює рН сечі та довго тривало підтримує зсув реакції у лужний бік до значень рН 6,2-7,5, при яких солі сечової кислоти знаходяться у розчині та не утворюють конкрементів.
За нормальних умов більша частина калію цитрату, прийнятого перорально, абсорбується. Майже весь цитрат, який всмоктується, окиснюється за нормальних умов, в той час як іони калію залишаються вільними, формуючи таким чином лугове навантаження. Це навантаження підвищує рН та збільшує кількість цитрату у сечі, таким чином мала кількість абсорбованого цитрату не окиснюється та виявляється у сечі. Близько 75 % відфільтрованого у нирках цитрату ре абсорбується, в той час як 25 % елімінується у сечу.
У випадку гіпокаліємії іони калію самі по собі підвищують сечову екскрецію цитрату, коригуючи внутрішньоклітинний ацидоз.
Показання для застосування.
Літоліз сечокислих конкрементів у сечовивідних шляхах і профілактика їх первинного та повторного утворення (однофазні кальцієві, оксалатні, уратні та багатофазні (змішані) кальцій оксалатні та кальцій фосфатні камені). Олужнення сечі при проведенні цитостатичної терапії під час застосування урикозуричних препаратів, при лікуванні пацієнтів із цисти новими конкрементами (допоміжна терапія). Як ад'ювант у складі комбінованої симптоматичної терапії пізньої порфірії шкіри.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату. Обмежена екскреторна функція нирок, гостра та хронічна ниркова недостатність у стадії декомпенсації; гострі порушення кислотно-лужної рівноваги (метаболічний алкалоз); інфекції сечових шляхів, спричинені бактеріями, які розщеплюють сечовину (небезпека утворення струвітних каменів); обструкція сечового тракту; гіпернатріємія; адренокортикальна недостатність; гіпокаліємія; гіпохлоргідрія; метаболічний або респіраторний алкалоз; активна пептична виразка; інтестинальна обструкція; пацієнти, яким проводять антихолінергічну терапію; серцеві захворювання, перебіг яких може погіршитися при прийомі калію; сувора безсольова дієта (наприклад, при тяжких формах артеріальної гіпертензії); періодичний гіперкалієвий параліч.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
При розчиненні сечокислих каменів не слід допускати багатоденного надмірного олужнення сечі (рН вище 7,8) з огляду на можливу появу осаду фосфатних солей на поверхні сечокислого конкременту, що може перешкоджати його подальшому розчиненню. Окрім того, довготривалий і виражений лужний стан метаболізму небажаний.
Препарат можна застосовувати при компенсованій нирковій недостатності, що не супроводжується затримкою калію в організмі. Перед застосуванням необхідно визначити рівень електролітів у сироватці та перевірити функцію нирок. При підозрі на нирково-канальцевий ацидоз необхідно додатково контролю вати показники кислотно-лужного балансу.
Пацієнтам із серцевою недостатністю слід враховувати вплив калію на збудливість міокарда.
У пацієнтів зі змінами в механізмі екскреції калію, таких як ниркова недостатність, є ризик гіпернатріємії, небезпечної для життя.
Не слід порушувати рекомендації щодо застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
При застосуванні препарату у вагітних жінок слід зважити очікувану користь для матері та потенційний ризик для плода.
У період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Діти.
Не застосовують дітям.
Спосіб застосування та дози.
Для приготування однієї дози розчиняють 1 пакетик у 200 мл води.
При кальцієвих каменях, що супроводжуються гіпоцитратурією: при помірній гіпоцитратурії – по 1 дозі два рази на день, при тяжкій гіпоцитратурії (що асоційована з ренальним тубулярним ацидозом) – по 2 дози два рази на день.
При кальцієвих каменях, що супроводжуються гіперурикозурією: 1-2 дози на день розподілені на два прийоми. При кальцієвих каменях без урикозурії: по 1/2 пакетика два рази на день.
Не рекомендується приймати більше 3 доз на день.
Для розчинення конкрементів (залежно від їх розміру та складу) тривалість курсу лікування становить від 4 тижнів до 6 місяців. Для профілактики рецидивів нефролітіазу препарат призначають курсами, тривалість і частоту яких встановлюють індивідуально для кожного хворого.
Передозування.
При нормальній функції нирок небажаний вплив препарату на зміну фізіологічних параметрів обміну речовин не спостерігається ні при звичайній рекомендованій дозі, ні при вищій, оскільки виведення надлишкових лугів нирками є природним механізмом регулювання кислотно-лужного балансу в організмі.
Можливе передозування можна коригувати шляхом зменшення дози препарату. За необхідності можна вдатись до заходів лікування метаболічного алкалозу.
Тривале застосування препарату у хворих з порушенням екскреції калію може призвести до гіпернатріємії, що, в свою чергу, може стати причиною м’язового паралічу та кардіоваскулярного колапсу.
Побічні ефекти.
Помірні гастроінтестинальні розлади, такі як абдомінальний дискомфорт, відрижка, печія, нудота, болі у животі, метеоризм, блювання та діарея. Ці явища можуть бути зменшені при прийомі препарату з їжею.
У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасний прийом речовин, які містять цитрат і алюміній, може спричинити підвищення резорбції алюмінію, тому рекомендується дотримуватись двогодинної паузи між прийомами таких препаратів.
Препарат посилює терапевтичну дію алопуринолу.
Деякі засоби, призначені для зниження артеріального тиску (антагоністи альдостерону, сечогінні засоби з низьким вмістом калію, інгібітори АКФ), а також знеболювальні та протизапальні лікарські препарати (не стероїдні протизапальні засоби і периферичні аналгетики) можуть знижувати екскрецію калію, що слід враховувати при одночасному призначенні їх і Урокітуі.
З обережністю слід призначати пацієнтам, що приймають інші препарати, які можуть викликати гіпернатріємію.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в захищеному від світла та вологи місці при температурі не вище 30 ? С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 20 або 60 пакетиків у картонній коробці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
